Примарне світло (2024)

Після нещасного випадку на роботі, Ден опиняється на виставі «Ромео і Джульєтта» у місцевому аматорському театрі. Його туди запросила актриса Рита, яка переконана, що занурення у світ театру допоможе йому подолати особисті труднощі. Вона вірить, що мистецтво має цілющу силу, і Ден, хоч і спочатку скептично налаштований, вирішує спробувати.

Беручи участь у постановці, Ден починає відчувати, як теми кохання та втрати, що лежать в основі шекспірівської трагедії, глибоко відгукуються в його душі. Вони нагадують йому про власні переживання: про біль від втрати сина та про напружені стосунки в родині. Через театр Ден знаходить спосіб впоратися зі своїм горем і, можливо, навіть відновити зв'язок із близькими.