Французький вісник (2021)

У редакції газети, схожій на мурашник, панує невидима метушня. Замість радості, тут панує скорбота: славного головного редактора звільнили через смерть, а колеги дістають з-за пазухи найкращі випадки зі своєї практики. Сподівання на те, що Веса Андерсона чекає фільм на кшталт "Його дівчину п'ятницю" чи "У центрі уваги", не виправдалися. Замість єдиного полотна, режисер розкрив історію через три новели, що нагадують рубрики в друкованому виданні: мистецтво, маніфест, гастрономія. Фільм завершується епілогом-некрологом, що додає ще більше глибини цій історії.

Замість сенсацій, інтерв'ю та провокаційних матеріалів, глядачі отримують три окремі історії, кожна з яких є унікальною частиною загальної картини. Андерсон вкотре доводить, що його стиль неможливо сплутати з іншими, а його фільми завжди залишають після себе незабутнє враження. Кожна новела фільму є своєрідним маніфестом, що відображає різні аспекти життя та мистецтва. Від мистецьких шедеврів до гастрономічних витівок, кожна частина фільму є цікавою та захоплюючою. Епілог-некролог додає фільму ще більше емоційної глибини, залишаючи глядачів у роздумах про життя та смерть.