Далечінь (2023)

Зейнеп Алтин опинилася у глибокій депресії та розчаруванні. Важка ноша, яку вона носить, стає нестерпною, коли вона працює, відчуваючи зневагу з боку чоловіка, доньки та старіючого батька. Останньою краплею стає неповага похоронного бюро, яке одягло її улюблену матір у чоловічий костюм замість заповітної сукні, якої вона так прагнула. Цей інцидент стає поворотним моментом для Зейнеп, спонукаючи її до рішучого кроку - втечі з Мюнхена. Вона мріє знайти спокій на віддаленому хорватському острові, де її мати колись придбала затишний котедж. Зейнеп сподівається, що цей притулок допоможе їй відновити сили та знайти шлях до особистого відродження.

На тихому острові Зейнеп намагається віднайти себе, далеко від тих, хто її не цінував. Вона поринає у спогади про матір, яка завжди підтримувала її мрії, і знаходить розраду в красі природи. Час на острові стає для неї можливістю переосмислити своє життя, зрозуміти, що дійсно важливо, і, можливо, знайти новий шлях. Віддалений котедж стає не просто притулком, а місцем, де Зейнеп може зцілити свої рани та відкрити для себе нові горизонти. Ця подорож стає для неї не лише втечею, але й шансом на нове життя, наповнене надією та внутрішньою гармонією.